1. Пользоваться форумом на планшетах и телефонах стало удобнее благодаря Tapatalk

matrix

Тема в разделе "3D-болтуны", создана пользователем -, 11 июл 2001.

  1. Guest

    МАТРИЦЯ

    (для тих, хто бачив фільм)

    Нєо – дурний неофашист у якого амнезія, дежа-вю та хвороба паркінсона. Вважає себе супермєном, носить довжелезний плащ і постійно задає ідіотскі питання
    Морфей – наркоман зі стажем, лисий нєгр, що прийняв Буддізм і також носить довгий шкіряний плащ. Вчився у Москві, тому непогано розмовляє по-русськи
    Триніті – коханка Нєо
    Агенти – кацапські санітари, перевдягнені божевільними
    Ріган – кацапський развєдчік і зрадник. Носить бородку а-ля Депеш Мод і мнить себе філософом
    Огакул – стара єврейка з Одеси
    Також наркомани, водії грузовиків, голоси, божевільні діти та інші.

    Епіграф:
    Imagine, there is no spoon
    (Де ложка, @!#$дь?!)


    Частина Перша. Тіпа рєальний мір

    Сцена Перша

    На сцені неприбрана кімната, посеред якої стоїть компьютер, по якому чатиться Нєо. Раптом екран починає блимати і до терминалу вламується бридка рожа Морфея.

    Нєо: Ой!
    Морфей: Шукай дівку з зайчиком на сраці.
    Нєо: Ти хто?
    Морфей: Хочеш знати правду?
    Нєо: Шо-о?
    Морфей: Питаю: Хочеш знати правду?
    Нєо: Яку?
    Морфей: Тьху! (відключається)

    У двері дзвонять

    Нєо: Хочу!… тобто, Хто там?
    Наркомани: Це ми. Є?

    Нєо шаркає до дверей і відчиняє їх. Наркомани бачать компьютер і випадають на ізмєну

    Наркомани: (тремтячим голосом) Давай!
    Нєо: Бабки гдє?
    Наркомани: (озираючись на телевізор) На…
    Нєо: На…
    Наркомани: Дьорнєш?
    Нєо: Ідьом…



    Сцена Друга (дуже коротка)

    Дискотека. Усі дурні чи пьяні. Крізь товпу бігають санітари і ловлять якусь дівку. Дівка видирається, @!#$ить усе довкола та верещить: “Агенти, агенти!”. Періодично вона стрибає та дрига ногами. Санітари ловлять її та колять у сраку шприцем. В цю мить Нєо помічає на ній намальованого крейдою а-ля плейбой зайчика.



    Сцена Третя

    Нєо прокидається у божевільному домі. На ньому намотане простирадло на манер кацапської смірітєльної рубашки

    Нєо: (намагаючись випростати руки і дістатися сигарет) От... @!#$ня!

    Входять санітари

    Нєо: Ага, агенти, @!#$дь! (З цими словами він таки витягує праву руку та показує санітарам американський фак)
    Агенти: Ну шо, проснувся, @!#$дь? Січас ми зробим процидурку. Любиш процидурку? Мням, мням :) Якщо ти вважаєш шо ти крутий, то ми тобі скажемо: ти – падло! Ми санітари, ми – чистимо заразу. А зараза – це ти. (З цими словами санітари @!#$ять Нєо по печінці та засовують йому до заду гнуту столову ложку) Уяви – немає ніякої ложки. (Санітари регочуть та залишають палату).
    Нєо: (виймаючи з заду ложку) Десь я вже чув таке… про конхвету…



    Сцена Четверта

    Блатхата Морфея. На ковдрі лежить обдовбана Триніті та ще декілька всмерть п’яних кацапів. Один з них сидить перед древнім телевізором і дивиться на зеленуватий «сніг». Входить Нєо. Трініті починає блювати.

    Нєо: Шо тут?
    Морфей: Добро пожаловать у рєальний мір!
    Трініті: Буе-еееєєє....

    Морфей дістає з-під плаща різнокольорові колеса і протягує їх Нєо

    Морфей: Візьмеш червоне – будєшь кльовим парнєм, підсядеш на тожє, шо і ми. Візмеш синє – будеш лохом конкрєтним, бо то крейда.
    Трініті: Буе-еееааааа....

    Нєо тягне руку спочатку до червоного, потім до синього, потім знову до червного. На лобі в нього видно тяжку роботу мислі. Наважившись, він таке бере червоне колесо і їсть його.

    Морфей: (Протягуючи Нєо пляшку портвейну) На, запий
    Трініті: Бууууууе-еееєєє....
    Нєо: (Розплющуючи очі і дуже голосно) Я знаю Кунг-Фу!

    З цими словами він починає молотити меблі, п’яних кацапів та інший хлам, що розкиданий по комнаті

    Трініті: Шо він робить?
    Морфей: (дивиться на зелений сніг) Він рухається!
    Трініті: Не так швидко! Буе-еееєєє....

    Нєо продовжує молотити повітря, подекуди влучаючи у стіни. В таких випадках він кричить «Хе!» і @!#$ить ногами прєпятствія. Очі його заплющені, рот усміхнений. З усього видно, що Нєо дуже гарно.




    Сцена П’ята

    Нєо прокидається з дикого бодуна. Він увесь в синцях та садинах. Навколо лежить попизжена мєбєль, якісь кастрюлі та штук сорок зкрючених дугою ложок. Поруч із Нєо хропе Морфей. Посеред кімнати мичить Трініті. Від цього мичання і розліпля очі Нєо.

    Нєо: (хрипко) Хто тут?...
    Морфей: (не прокидаючись) Хочеш знати правду?
    Нєо: Нєє...
    Морфей: То знай, тут ти.
    Нєо: Хто я?
    Трініті: (показуючи навколо) Ти робив Кунг-Фу

    Нєо обводить кімнату поглядом. Потім тихенько витягає з кишені Морфея мобільного телефона і тремтячими руками починає щос набирати. Морфей прокидається.

    Морфей: (до Нєо) От я щяз комусь! Віддай трубу..
    Нєо: (набравши таки шось, дико оре в мобілу) ЗАБЄРІТЄ МЄНЯ ОТСЮДА!!! АА-А!

    На столі дзвонить старовинний телефон. Морфей підходить до нього.


    Морфей: (дивлячись на Нєо) Дозвонився? (знімаючи трубу) Ну, “Алльо!”

    Нєо зі страхом відкидає мобілу.

    Морфей: (з участю) Тобі мабуть треба до Огакула...
    Нєо: Хто такий Оракул?
    Морфей: Хочеш знати правду? Ой нє, мовчи. Потім побачиш. Він знає, що живе у Матриці. Він відчіває Матрицю. Він навчить тебе, як зламати Матрицю.
    Нєо: А почєму я должєн єйо ломать? І нахуя?
    Трініті: Бо ти мудак!
    Нєо: (помічаючи себе у дзеркалі) І чого я лисий?!



    Сцена Шоста, де Нєо вчиться літати

    Морфей: (до Нєо) Це імітатор. Навколо тебе – штучна реальність. В ній ти самі правила, що діють в Матриці. На деяки ти можеш спиратися, деякі можна зламати.
    Нєо: А как я узнаю, шо можна ломати?
    Морфей: (стоячи вже на даху височенного будинку поруч із Нєо) Пизданеш і узнаєшь.
    Нєо: (радісно) Правду?
    Морфей: (хитро) Ага. Стрибай.

    Нєо заплющує одне око і підозріло дивиться на негра

    Нєо: І на хуя?
    Морфей: Пізнаєш правду! Лєті, да?

    Морфей штовхає Нєо з даху.

    Нєо: (хаотично вимахуючи руками) Оооо-ой @!#$-а-а-ааа!...
    Морфей: (красиво кружляючи навколо Нєо) Лєті, а не “@!#$”!
    Нєо: Бля-а-а-ааа!...

    На останній ноті він гупається об асфальт як мішок гівна і плющиться мов діснеєвський зайчик. Над асфальтом стирчать лише очі, якими Нєо дикувато озирається. Поруч плавно, неначе картонна ракєта у фантастичних фільмах, приземляється Морфей.

    Морфей: Білі не вміють літати...
    Нєо: (спльовуючи зуби) От саразф я вфтану, то ти фука, ляжеф

    Нєо вільною рукою відшкрябує від асфальту спочатку @!#$, потім говову і переверається на бік. Зі звуком пробки шампанського він ширшає, набуваючи нормальної форми і піднімається. На поясі Морфея верещить пєйджер.

    Морфей: (перебираючи різноманітний хлам, шо навішано у нього під плащем) Час іти.

    Нєо хромає за Морфеєм харкаючи кровью та ширяє у повітря ногою намагаючись попасти негру в спину.




    Частина Друга. Матріца

    По-за Сценою

    Кабінєт главврача. На столі стоїть тарілка борщу, поруч з якою сидить Ріган, та табличка "Сміт", відповідно зі Смітом. Ріган судорожно їсть. У Сміта у вухо всуното кусок дроту від телефону, який він постійно теребить. В руці в ньохо мухобойка, якою він час від часу @!#$ить по столу.

    Сміт: Так от, нас цікавить, хто пре у лікарні колеса?
    Ріган: Ам-гум… Скоко? Платішь скоко?
    Сміт: (намагаючи тримати себе, але з металом у голосі) Хто ділєр?
    Ріган: (закатує очі і огидно плямкає) У мєня єсть свої інтєреси - тарєлка борща каждий дєнь і дімедрол!
    Сміт: Добре, тарілка і ампула…і ложка в день!
    Ріган: Три!
    Сміт: Дві! Дві ампули дімедрола на вечір і імя!
    Ріган: (шипить) Морф-ффей! Це він, клятий нігер, навчив Нєо кунг-фу, це він знає правду, але (починає плакати) ні-ііікому не-е ка-аажжее-еее….
    Сміт: (тиркаючи вухо з дротом) А зара пошєл на@!#$, бо нічо не получішь.

    Сміт хуярить мухобойкою по голові Рігана. Ріган перестає хлюпати, тихенько @!#$іть зі столу ложку і тихенько рачкує у двері.



    Сцена Перша

    Засмічена квартира старої єврейки на призьвисько Огакул. Прямо на підлозі сидять дебільні дітки, що граються здебільного алюмінієвими ложками. Входять Морфей та Нєо.Останнього тіпає та сіпає у різні боки. Рухи в нього поривчасті, очі блищать, пальці тремтять.

    Морфей: (намагаючись обнять єврейку) Ом-мане Падре Хум!
    Огакул: (дивлячись на Нєо) Хаге Кгіша, синку. А хто цей мудак?
    Морфей: (огидно кривляючись) Він хоче знати пГ'авду
    Огакул: (знову дивлячись на Нєо) Ну і шо ето с табой? Ти двігаєшься такі как Агент!
    Нєо: (тіпається) Я... угк… знаю... укг… Кунг! Хву!..
    Огакул: Віжу. Но ти полюбіш ту, шо умегла, а она полюбіт тєбя. І кто-то из вас умгет. Ілі нє умгет…. Но кто-то такі умгєт.
    Нєо: (сіпаючи головою) Кунг! Хву!
    Огакул: (витягаючи шось з кишені) Нєт, божеж мой, от на - з’їж.

    Нєо не дивлячись жере, давиться, харкає слиною і знову жре. Поступово його попускає.

    Нєо: (дикувато озираючись) Гдє я?
    Огакул: Ти в бєзопасності. Ти у дгузєй.
    Нєо: От спасібо, я краще піду

    Нєо виходить повз дебільних дітей, що від нічого робити, мнуть ложки

    Нєо: (до Морфея, що чекає на нього в коридорі) Шо це за @!#$дь?
    Морфей: Нічого не кажи. Я не хочу знати ту @!#$ню – він витягує з-за пазухи старого замацаного телефона який починає огидно дзвонити – Ми повераємось.
    Нєо: Куди?
    Морфей: Додому, у рєальний мир!

    Морфей знімає трубку і тієїж миті з дверей вистрибують Агенти.

    Нєо: (радісно підстрибуючи) Ага, Агенти, @!#$дь!
    Агенти: (крутячи Морфея) От ти, ніггер, нам і потрібен. Ідьом, нас ждєт главврач!
    Морфей: (з гордістю озираючись на Нєо) Я дуже страшний!
    Агенти: Ага. Як обізяна. Га-га-ггаааа! (регочуть)

    Агенти @!#$ять обох ногами, рухаючись, як для наркоманів, невловимо швидко. На мить Нєо охоплює прозріння, він відчуває правду, але якась @!#$ня хряцає його в потилицю і розуміння згасає.



    Сцена Друга

    В кімнату, де сидить Трініті і Ріган входить Нєо. Він у сраку п'яний. По підлозі розкидано шприци, невеличкі червоні колеса та штук триста ложок.

    Нєо: (співає) "Па шир-рокай да-арр-роге, па Сі-і-ібірррі з канво-оєм!…"
    Трініті: Де Морфей?
    Нєо: (показуючи пальці хрест-на-хрест) "АйПі мой двєсті сор-рок п'ять, я в айсік'ю хаачу оп'ять!…"
    Ріган: Де Морфей?!

    Нєо закатує очі, голосно гуде, та водить локтями, як паровоз.

    Трініті: Останній раз питаю, де Морфей?
    Нєо: (падаючи раком) Він знає правду, а я знаю кунг-фу-уу! - З останніми словами його нудить прямо на підлогу, шприци та ложки
    Ріган: (шепоче до Трініті) Морфея взяли Агенти! Нєо - сука!
    Трініті: (підходить до Нєо і кладе його голову собі на коліна) Що сталося з Морфеєм?
    Нєо: Збрроя! Мені потрібна зброя! Я стріляти хочу!
    Ріган: Зроби йому клізму, бо помре

    Трініті бере величезну клізму, та любовно сує її Нєо у сраку. Нєо, не помічаючи, хапає найбільшу ложку шо поруч обома руками і починає терти її бік об бетонну підлогу. Коли лезо стає наче бритва, Нєо ховає ложку у штані та приймається за іншу. Ріган з острахом дивиться на вже п'ятнадцяту заточку, шо робить хлопець, та тихенько задкує.

    Нєо: А ну стояти, @!#$дь!
    Ріган: (хтиво намагаючись улибнуться) Что, ну чьто такоє?

    Нєо кидає ложку в Рігана, ложка влучає тому у груди, де й залишається стирчати. На підлогу щось капа з розбитої у кармані Рігана ампули. Нєо підходить до тіла, макає палець у жижу та сує його до рота.

    Нєо: От бач, дімедрол! Ссучився, падлюка, я зразу запідозрив!

    Ріган тихо осідає на підлогу. Його пальці судорожне шкребуть по пилюці. Права лишає слід дуже схожий на слово “Матриця”, а ліва – “Ми тут як @!#$дськи батарейки”.




    Сцена Третя

    Знову кабінет главврача. До кабінету влітає Нєо з клізмою у жопі. На стільці тихо марить Морфей. Його очі заплющені, руки зв’язані. Поруч копошаться лікарі.

    Нєо: Ага, то тут в вас штаб! – голосно бздить, клізма випадає і на підставлену долоню падає невеличке червоне колесо, яке кунгфуїст сує у рота негру.

    Морфей плямка, миттю вирячує очі і з голосним «чпок» зникає. На стільці лишається лише старий замацаний телефон.

    Сміт: Зараз ми тобі покажемо «Штаб»!
    Нєо: Я знаю Кунг-Фу та вмію літати!

    З цими словами він @!#$ить головного лікаря телефоном. Телефон дзвонить, лікар падає, інші – тікають.



    Заключна Сцена

    На ковдрі лежить обдовбана Триніті та ще декілька всмерть п’яних кацапів. Один з них сидить перед древнім телевізором і дивиться на зеленуватий «сніг». Входить Нєо. Трініті починає блювати.

    Нєо: (вирячуючі очі) Ну ні хуя сєбе!
    Морфей: Добро пожаловать у рєальний мір!
    Трініті: Буе-еееєєє....

    Нєо зриває важку штору, за якою відкривається замацане вікно і решітка. Вправним ударом голови він б’є скло, вириває зубами грати та поринає у бездонну синю далечинь. З високого неба лунає «Я ЗНАЮ КУНГ-ФУ-Ууу!»
     
  2. Daemon

    Daemon Мастер

    С нами с:
    22.01.2001
    Сообщения:
    1.733
    Симпатии:
    0
    Баллы:
    591
    Ух мля. В ещё за Севастополь ответите.
     
  3. Vaicartana

    Vaicartana Активный участник

    С нами с:
    28.09.2001
    Сообщения:
    780
    Симпатии:
    0
    Баллы:
    18
    як же тибя плюсануло то. Так и до белочки недолеко 8))
     
  4. Alexandr Andreev (A3D)

    Alexandr Andreev (A3D) Знаток

    С нами с:
    21.07.2001
    Сообщения:
    45
    Симпатии:
    0
    Баллы:
    20
    Ха. Ну прям бери и ролик делай - сценарий есть :)))... 100 % выиграет первое место на любой выставке.
     

Поделиться этой страницей